Пероральне харчуванне містить енергію (калорії), білок, вітаміни та мінерали. Такі суміші спеціально розроблені для людей, які через хворобу не можуть вживати достатньо їжі, щоб забезпечити свій організм денною нормою енергії та корисних речовин. Більшість сумішеї для перорального харчування випускаються у формі смакових рідких напоїв; іноді їх називають "сіпінгом", оскільки люди вживають їх маленькими ковтками (від англійського «sip» - пити маленькими ковтками). Також вони виробляються у порошковій формі, які можна розчиняти водою або додавати їх до напоїв чи харчів: наприклад, до чаю, кави, рідкого крему та каші. Крім того, такі харчові продукти для перорального харчування виготовляються у вигляді солодкого десерту або супу. Головною ідеєю цієї розробки є забезпечення широкого діапазону смаків і текстур, щоб всі люди, які потребують таких добавок, підібрали собі те, що їм подобається.ss

Так. Деякі люди надають перевагу вживанню теплих харчових добавок, особливо якщо вони бажають додати до супу чи крему певні присмаки. Просто налийте спеціальний продукт харчування (клінічного харчування) у каструлю та підігрійте, не доводячи до кипіння, оскільки кипіння може змінити смак та знищити корисні вітаміни й речовини.

Так. Деякі люди надають перевагу вживанню холодних або заморожених добавок, оскільки їм хочеться різномаїття або ж така форма споживання здається їм смачнішою та легшою до вживання, якщо, наприклад, вони страждають на подразнення ротової порожнини. Налийте продукт у контейнер для заморозки (або у піддон для виготовлення льоду) та поставте у морозилку. Пероральне харчування також можна заморожувати у формі льодяників або робити морозиво.

Так. Деякі люди надають перевагу вживанню клінічного харчування разом з іншими продуктами та напоями, оскільки не хочуть ковтати їх просто так або ж так їм здається смачніше. Клінічне харчування Nutricia для дорослих та дітей можна споживати у суміші з різноманітними напоями, пікантними продуктами та солодощами, включаючи мафіни, макарони, сир та гарячий шоколад. Завітайте до сторінки рецептів на нашому веб-сайті, де ви зможете підібрати собі ідеальний рецепт для споживання харчової добавки.

Малабсорбція – це нездатність всмоктування корисних речовин, які надходять з їжі через кишечник.

Серед причин малабсорбції можуть бути наступні:

• вроджені хвороби серця
• муковісцидоз
• гастроентерит
• ВІЛ-інфекція
• хвороби печінки
• синдром короткого кишечнику

Малабсорбція може призвести до нестачі вітамінів та мінералів, а також білку та енергії в організмі. Ускладнення, що можуть розвинутися внаслідок цього порушення, залежать від того, яких поживних речовин не вистачає. Наприклад, дефіцит кальцію та вітаміну D може призвести до розвинення рахіту та остеопорозу. Дефіцит заліза пов’язаний з розвиненням анемії. Дефіцит цинку призводить до сповільнення росту. Проблеми зі всмоктуванням білків, жирів та вуглеводів можуть призвести до втрати ваги та недоїдання зі слабкістю, а у серйозних випадках – до зупинки росту.

Рекомендації Європейської спільноти парентерального та ентерального харчування (ESPEN) стосовно харчування при онкологічних захворюваннях зазначають, що ентеральне харчування у формі пероральних харчових добавок або зондового харчування слід починати, якщо у пацієнта вже виявлено недоїдання, або якщо приймання їжі було значно зменшено протягом більше ніж 7-10 днів.

Крім припинення росту, недоїдання може мати більш серйозні короткострокові та довгострокові наслідки для розвитку дитини, наприклад, затримка розумового розвитку, шлунково-кишковий розлад, підвищений ризик інфекцій та розумова, соціальна й емоційна відсталість. Отже, необхідно проводити регулярну перевірку стосовно наявності недоїдання, щоб забезпечити раннє усунення цієї проблеми та гарантувати дитині оптимальне зростання та розвиток.

Затримка зросту в дитинстві спричинена недоїданням, яке настає зазвичай внаслідок хвороби та/або за певних умов. Наприклад, це діти з опіками, муковісцидозом, онкологічними захворюваннями, вродженими вадами серця, запальними хворобами кишкового тракту, захворюваннями печінки, нервовими розладами, метаболічним навантаженням, синдромом короткого кишечнику тощо знаходяться у групі підвищеного ризику затримки зросту; але такий стан також може спостерігатися під час перебування у лікарні.